3.1. Мультимодальні інтервенції для корекції схем раціонального дозування
Аналіз клінічної практики в публічних стаціонарах демонструє пряму залежність між інтенсивністю застосування препаратів широкого спектра та виникненням внутрішньолікарняних інфекцій, спричинених мікроорганізмами з множинною резистентністю. Встановлено, що призначення терапії без попередньої мікробіологічної верифікації створює сприятливі умови для селекції збудників, стійких до карбапенемів і поліміксинів [7]. Особливе занепокоєння викликає домінування грамнегативних бактерій, зокрема штамів ацинетобактера та клебсієли, які виявляють високий рівень стійкості та значно ускладнюють ведення пацієнтів у палатах інтенсивного нагляду [1], [7]. У науковій літературі підкреслюється, що ізольовані спроби обмеження використання окремих медикаментів не приносять стійкого результату без упровадження фундаментальних заходів контролю інфекцій [4]. Водночас інституційні бар'єри, пов'язані з дефіцитом систематичного навчання медичного персоналу та повільною адаптацією протоколів до локальних мікробіологічних даних, істотно обмежують ефективність програм адміністрування протимікробних засобів. Таким чином, оптимізація споживання антибіотиків вимагає поєднання суворої гігієнічної дисципліни, скорочення тривалості профілактичних курсів та постійного динамічного аудиту призначень.